Епатажний берлінський дизайнер та стиліст Франк Вільде підтримує Україну з перших днів повномасштабного російського вторгнення.

Стрічка його інстаграму з кінця лютого майорить синьо-жовтими тонами, а зухвалі образи оспівують таланти українських дизайнерів та право кожної людини на волю. Екстравагантні ліфтолуки з патріотичною символікою прославили його на всю Україну.

До Дня незалежності berlin4ua.de публікує ексклюзивну розмову та модну зйомку з Франком.

---

• Чому саме фото в ліфті? Як вам прийшла ідея цього концепту?

Я почав вести інстаграм 12 років тому. Дзеркало в ліфті – це як останній штрих. Ми дивимося в нього перед тим, як вийти на вулицю чи в офіс, це певний ярмарок марнославства. Я подумав, що можу над цим іронізувати. Так почав викладати по одному фото кожен день.

Інстаграм став моїм щоденником. І він завжди був таким, як зараз: політичним, сексуальним, таким, що висвітлює гострі теми.

---

• Ви якось розплановуєте свою стрічку, чи пости виходять спонтанно?

Так, зазвичай планую усі публікації наперед. Але буває так, що я можу змінити фото в останній момент. Частіше через новини. От, наприклад, я планував викласти фото з шовковими хустками від мого улюбленого українського бренду Gunia. Але ранок почався жахливими новинами з України. Під час обстрілу  загинуло немовля (ред. влучення російської ракети в житловий будинок в Одесі). Я зрозумів, що це фото зараз не на часі, і зробив інше.

Одягнув футболку з переліком усіх міст, що потерпають від обстрілів, і взяв лялькове немовля, яке загорнув у ту саму хустку. На фото я тримаю немовля і з моєї скроні тече кров. Тоді, до речі, вперше я наважився додати до свого образу кров.

---

• Чи отримували ви колись  хейт за таку активну підтримку України?

Так. Нещодавно мій друг переслав мені відео, яке зняла його знайома з росії. Виявилось, що мої фото були розповсюджені на одному з російських пропагандистських телеканалів. Я не давав згоди на це, та мене ніхто й не питав. Після цього в мій директ посипались меседжі зі звинуваченнями й навіть погрозами. Я почав боятись за свою безпеку і тепер не розкриваю малознайомим людям, де живу.

Російська пропаганда звинувачувала мене також в тому, що я гей. Але я ніколи цього не приховував, я відкритий гей, і це видно також з мого інстаграму. Знаю, що таких, як я, в росії дискредитують, і належати до LGBTQ+ там небезпечно. Багато моїх знайомих поїхали з країни, рятуючи своє життя.

У мене є друг з Росії. Після інциденту з новинами він мені сказав: «Френку, ти маєш бути обережним з підтримкою України». Я запитав: «Чому?». Той відповів: «Бо в Україні війна, а росія дуже нетолерантна до таких, як ми». Я здивувався: «Так, це раціональне пояснення, але недостатнє виправдовування». Я не припиню підтримувати Україну.

Ніколи не вважав світ чорно-білим. І не хочу вірити, що всі росіяни погані. Взагалі-то росіяни не мають права казати, що я їх не люблю. У мене було багато коханців росіян, я їм стільки любові віддав!

---

• На Вашу думку, чому росіяни, перебуваючи в інших країнах, не виступають на мітингах з підтримкою України?

---

Думаю через ті самі причини, чому й інші люди у світі це роблять недостатньо. Навіть тут, у Берліні. Мої друзі з LGBTQ+ спільноти кажуть мені: це ж не єдина війна у світі, є й інші проблеми. Так, вони праві, є Сирія, Палестина. Але те, що відбувається в Україні, – це війна в центрі Європи! І нам відвертати від цього очі – не вихід. Друзі мене питають: «То хто ти? Ти підтримуєш LGBTQ-рух чи ти амбасадор України?»

Я відповідаю: «Обидва». Бо я належу до LGBTQ+ спільноти, і я амбасадор України. І для мене ці речі взаємопов’язані. І те, і інше – про свободу і боротьбу за свої права, свою незалежність. Мені здається, що особливо квіри мають це розуміти краще за інших.

---

• Ви хотіли б відвідати Україну?

Так! Я вже був у Києві, а тепер хочу поїхати в Крим. Коли він знов буде українським. 

Я згоден з вашим президентом, що мир настане тільки тоді, коли Україна поверне всі свої території, у тому числі й Крим. Я взагалі обожнюю Президента України. Він такий крутий! Його образ, луки, відеозвернення, те, як він використовує інфоповоди, щоб привернути увагу світу до ситуації в країні. Він молодець. Може, саме це росія і ненавидить? Бо насправді така свобода України загрожує російським амбіціям.

---

• Ви впевнені в тому, що Україна переможе?

Ні, я ж не пророк. Але дуже цього хочу. Я хочу, щоб війна закінчилась, щоб українці змогли повернутись додому. Це не перша криза з біженцями, яку мені довелось бачити. Я також допомагав біженцям з Сирії.

На початку війни в Україні волонтерив на Центральному вокзалі та багато спілкувався з українцями, які тікали від війни. Що мене вразило найбільше: наскільки це було несправедливо! Я бачив сотні людей, які втратили все. Допомагаючи їм на вокзалі, я познайомився з однією сім’єю, де була жінка похилого віку. Під час розмови з ними дізнався, що донька, коли вивозила стареньку з під обстрілів, не сказала їй правди про те, куди вони ідуть. Збрехала, що відвідати якогось родича, бо знала, що, дізнавшись правду, мати б ніколи не погодилася покинути свій дім. Ви уявляєте собі?

Я питав кожного свого знайомого з України (а тепер маю їх дуже багато) чи могли б вони жити під окупацією росії. Чи хотіли б вони, щоб їхня земля та паспорт стали російськими. І всі як один категорично відповідають: «Ні, ніколи!» То чому тоді росія розпочала наступ, не зважаючи на думки усіх цих людей?

---

• Ви знали про українську дизайнерську спільноту до війни?

Ні, не знав. Але я познайомився з багатьма творчими українцями через інстаграм і зрозумів, що вони інші, ніж ми собі уявляли. Молоді, горді, дикі, вільні! Вони попри все йдуть далі, працюють та підтримують свою країну. І створюють такі чудові речі, зі змістом, з меседжем. Мені це дуже подобається, і я часто купую собі їхні речі.

---

• Як змінилося ваше життя, коли ви раптом стали таким популярним через свою яскраву підтримку України?

Я й до війни був досить популярним. Але тепер, маючи велику кількість підписників з України, відчуваю відповідальність. Хочу продовжувати реагувати на події в країні та ділитись чудовими роботами українських дизайнерів.

Не маю наміру монетизувати свій блог, у мене є робота і можливість заробляти. Дуже багато компаній запрошували мене до співпраці. Але це не було моєю метою, коли почав підтримувати Україну. Інстаграм тепер забирає багато часу, а в мене є і особисте життя: мій бойфренд та друзі. Урешті-решт, час на б‘юті-сон – це теж дуже важливо. Але вгадайте, хто став амбасадором платформи UNITED24 від Німеччини?!

Можливо, коли все закінчиться, я почну співпрацювати з німецькими компаніями, які будуть підтримувати економіку України.

---

• Які у вас враження від укранців, з якими ви познайомилися ближче?

Поспілкувавшись з багатьма українцями, я усвідомив: їх можуть убити, їм можуть ламати кістки, але нікому не вдасться зламати їхній дух! Вони нескоренні!