5 берлінських мостів з історією

Через Берлін протікає дві річки: Гафель і Шпрее. І хоч Шпрее більш відома, вона є притоком Гафель. Однак столиця стоїть на Шпрее: річка біжить через усе місто зі сходу на захід. Її протяжність у столиці дорівнює 46 км, а ширина — від 50 до 250 метрів. Розпадання річки на рукави й об’єднання в одне русло створило острів, який назвали Музейним, висушивши його і збудувавши на ньому провідні європейські музеї.

Шпрее — наче судина Берліну, через яку побудували до тисячі мостів. Розповімо вам про найпопулярніші з них.

Monbijoubrücke

Міст Монбіжу будували з 1898 по 1904 роки, паралельно з музеєм Боде. Спроєктував його архітектор Ернст фон Іне. Ідея подвійного моста полягає в тому, щоб об’єднувати майданчик перед музеєм, на самому розі острова, з різними берегами Шпрее. Ще під мостом поєднуються обидва рукави Шпрее. Східну частину моста підірвали німці у часи Другої світової війни. Відтоді на його місці поставили тимчасову споруду. У 2007 році міст «відродили». Відтоді він пішохідний, але під час відбудови відмовилися від підпірки посередині, щоб водою ходили човни та теплоходи.

Moltkebrücke

Міст Мольтке зіграв важливу роль у Другій світовій війні. Напевно, це міст із найбільш винятковою історією. Якщо гулятимете неподалік Hauptbahnhof, обов’язково пройдіться мостом Мольтке. Назвали його на честь пруського генерал-фельдмаршала Хельмута фон Мольтке. Якщо будете проходити під мостом на кораблі, над центральним прольотом побачите кам’яну голову фельдмаршала в лавровому вінку. У середині XIX століття Мольтке керував Генеральним штабом Пруссії. У квітні 1945 року радянські війська, що йшли до Рейхстагу, не могли перейти Шпрее з триметровими забетонованими берегами. Всі мости міста до того часу були зруйновані, лише Мольтке вцілів. Німці намагалися його підірвати — не вдалося. Радянська армія прорвалася на інший берег лише з другої спроби. Міць моста в тому, що сконструювали його з масивних блоків червоного граніту, а краса — у статуях, встановлених уздовж дороги.

Oberbaumbrücke

Цей неоготичний міст побудували в 1896 році. Він служив водяними воротами Берліну. Про це мали нагадувати башти з червоної цегли. За наказом Гітлера міст частково підірвали, щоб перешкодити радянським військам, а згодом відновили. Зараз міст Обербаум розташований в адміністративному окрузі Фрідріхсхайн-Кройцберґ. Спершу над його архітектурою працював Отто Штан, а згодом — Сантьяго Калатрава. На верхньому рівні моста запустили гілку метро, а на нижньому їздять авто. Ближче до станції метро Warschauer Straße є перехід під мостом, де часто влаштовують техно-вечірки вуличні музиканти, збираючи натовп. Берлінцям добре відома ця місцевість, і найекстремальніші з них полюбляють блукати тут п’ятничними вечорами.

Schloßbrücke

Замковий, або Палацовий, міст задає вишукану атмосферу всьому Музейному острову. Перетинає Шпрее він у районі Мітте, а побудували його в 1821-1824 роках за проєктом Карла Фрідріха Шинкеля. На цьому місці у XV столітті вже стояв міст, по якому перевозили будматеріали для першого берлінського Міського палацу. Дерев’яний міст із сімома арками, на палях і з відкидною частиною посередині, прозвали Собачим, адже по ньому царські мешканці прямували зі своїми псами в Тірґартен на полювання. Уже сучасну конструкцію з системою противаги для підняття мосту створили у 1738 році. В 1806 Наполеон в’їхав у Берлін саме по цьому мосту.

29 травня 1922 року заклали перший камінь нового мосту. Відбулася церемонія, і того дня міст отримав свою назву — Палацовий. На 29 листопада наступного року призначили весілля принца Пруссії Фрідріха Вільгельма IV. Палацовий міст урочисто відкрили за день до королівського заходу. На честь нареченої берлінські студенти влаштували ходу, але через масовість на тимчасовому дерев’яному мосту була тиснява і 20 людей загинуло. Преса витримувала цензуру, тому замовчала про смерті. Офіційно міст відкрили в 1924 році, а заплановані архітектором Шинкелем статуї на тему перемоги у Визвольних війнах встановили тільки в 1857, коли знайшли на них гроші.

Friedrichsbrücke

Спочатку на місці цієї пам’ятки архітектури був звичайний дерев’яний міст, який поєднував два незалежних міста: Берлін і Кельн. У 1703 році він був одним з тридцяти мостів Берліну. Сьогодні міст Фрідріха пролягає з Музейного острова до Мітте, центрального району німецької столиці. Ремонтували та перебудовували його чи не кожні тридцять років. У XIX столітті його реконструювали, а в XX знесли й звели новий. Нові будівельні роботи зі зміною положення мосту велися між 1891 та 1893 роками. Тому перетинати Шпрее під час будівництва дозволяв тимчасовий міст на старому фундаменті. Новий міст мав чисту висоту проходу для кораблів 3,2 м при прольоті 17 метрів. Це була споруда з мідними патронами на кам’яних основах за моделями Карла Беґаса і Карла Пайпера (алегорії чотирьох континентів: Європи, Африки, Америки та Азії). Обеліски на опорах відповідають стилістиці музейних будівель, які вже тоді були збудовані поблизу. У Другу світову війну міст підірвали німці, коли відбувалася битва за Берлін. У 1981 році міст почали відновлювати, проте транспорту заборонили ним пересуватися. За 2012-2014 роки міст розширили й максимально повернули до початкового вигляду.