До Різдва рівно місяць, але німецькі родини вже готуються. Святому вечору передують декілька цікавих обрядів та важливих традицій. Наприклад, у Німеччині відзначають чотири тижні Адвенту, створюють адвент-календарі для дітей, печуть солодощі, чекають у гості Святого Миколая та збираються усією сім’єю, щоб заспівати веселих пісень. 

Адвент (Adventszeit)

Листопад ще не закінчився, але передріздвяний настрій уже можна відчути в будь-якому місті Німеччини. Магазини готуються до найголовнішої зимової події, площі прикрашають незліченною кількістю ліхтариків, місцеві вже складають списки подарунків рідним, а в повітрі відчувається пряний аромат глінтвейну. Цей період називається Адвентом.

Саме слово походить від латинського «Adventus» і означає «прибуття». Традиційно новий церковний рік починається в першу неділю Адвенту, тобто за чотири тижні до Різдва.

Цього року Адвент розпочнеться 27 листопада, а остання неділя припаде на 18 грудня, за тиждень до Різдва. 

Різдвяний вінок (Adventskranz)

Цікаві звичаї та традиції роблять Адвент особливим періодом зими. Починаючи з першого тижня, коли запалюють першу свічку на Adventskranz. Це спеціальний вінок з чотирма свічками, який прикрашають гілочками ялинки, стрічками, зірочками, шишками та будь-яким іншим тематичним декором.

Основні кольори на період Адвенту – зелений та червоний. За легендами, перший оберігає від злого духу, дає надію на світле майбутнє та символізує вірність Христу, а другий символізує кров, яку пролив Син Божий. Щонеділі в період Адвенту запалюють одну свічку, тож напередодні Різдва на вінку будуть горіти всі чотири. 

Як відомо, перший адвент-вінок створили в середині ХІХ століття в Гамбурзі. Протестантський теолог Йоганн Гінріх Віхерн був засновником будинку для безпритульних дітей «Das Rauhe Haus». Його вихованці постійно запитували, коли ж, нарешті, настане Різдво, тому він вигадав рахувати дні до Святого вечора, запалюючи свічки. Йоганн узяв колесо від возика, поставив на нього чотири великі та декілька маленьких свічок, щоб вони символізували тижні та дні до Різдва. Таким чином діти не лише вчилися рахувати, але й знали, коли настане Святвечір. 

До 1860 року вінок не прикрашали зеленими гілочками чи чимось ще, і на ньому миготіло багато свічок. Згодом маленькі прибрали, щоб залишити лише чотири основні. Таким він дійшов до наших днів, але тепер вінок можна майструвати самостійно всією сім’єю або придбати в магазині. Колір свічок та прикрас, як і розмір, може бути будь-яким. 

Різдвяний Paradeiserl

Paradeisl або Paradeiserl має таку ж функцію, як і адвент-вінок, але інакший вигляд. Він був поширений у Старій Баварії та Австрії ще з періоду Середньовіччя. Це трикутна піраміда з яблук та чотирьох свічок, які символізують Дерево пізнання та Боже око. Раніше вважалося, що завдяки Paradeiserl люди мали у своїй оселі шматочок раю.

Від вінка піраміда відрізняється не лише формою. Наприклад, на нижньому ярусі встановлюють червоні свічки, а для верхнього обирають рожеві. У деяких регіонах країни використовують три фіолетові та одну рожеву свічку. 

Свічник Швіббоґен (Schwibbogen)

Традиційна прикраса, яку встановлюють на підвіконні в зимову пору року, – це дуга, що світиться завдяки ліхтарикам у вигляді свічок. Зараз Швіббоґен виготовляють із дерева та прикрашають різноманітними різьбленими візерунками, малюнками за мотивами казок тощо. Але близько трьохсот років тому саксонські шахтарі створювали ліхтарі у формі дуги з металу й відтворювали на них мотиви з повсякденного життя. Для гірників такі Швіббоґени символізували тепло та сонце, які вони так рідко бачили через важку працю. 

Адвент-календар (Adventskalender)

Одна з найулюбленіших традицій у Німеччині (і не лише) – це відкривати віконця адвент-календаря щодня від 1 грудня. Спершу різдвяний календар робили лише для дітей. Його ділили на 24 дні Адвенту, де в кожній комірці ховали смаколик, цитату з Біблії, святкове побажання тощо. У наш час існує безліч варіантів адвент-календарів, які дарують малечі, коханим, батькам, колегам, друзям і навіть хатнім тваринкам. 

Гілочки Барбари (Barbarazweig)

4 грудня в Європі відзначають день Святої Варвари. Традиційно місцеві зрізають або купують гілочки вишні Barbarazweige та ставлять їх у воду. Вважається, що саме з цього дня і до Різдва гілкам достатньо часу, аби дозріли бруньки, як це відбувається навесні. Це приносить удачу на наступний рік, а також приємний аромат квітня посеред зими. 

Згідно з легендою, багато століть тому молоду дівчину Варвару засудили до страти через християнську віру. Коли її намагалися відвести до темниці, вона пручалась, і в її одязі застрягли гілочки вишні. У в’язниці вона змогла поставити їх у воду, а в день страти вишня розцвіла. 

День Святого Миколая (Nikolaustag)

Якщо в Україні до діточок Святий Миколай приходить на ранок 19 грудня, то в Німеччині цей день святкують 6 грудня. Ніколаус (Nikolaus) відрізняється від Санти Клауса, але в цю святкову пору їхній символізм трохи змішується. Наприклад, деякі батьки вирішують, що під подушкою чи в червоному черевичку дитина знайде найбільший подарунок саме від Миколая, а деякі залишають основний презент на день Різдва – до приходу Санти. 

Цікаво, що ми знаємо традицію про солодощі та різочку, а в Німеччині до неслухняних дітей начебто приходив Кнехт Рупрехт. Альтер-его Ніколауса пропонував батькам лозину, щоб покарати малечу. На щастя, до наших днів ця традиція не збереглась. 

Різдвяне печиво (Weihnachtsplätzchen)

Час Адвенту, як і вечір Різдва, не обходиться без домашніх страв, солодощів та випічки. Особливо важливим є різдвяне печиво, яке вдома випікають разом із родичами чи друзями. Також ця традиція присутня у малечі в дитячих садочках та школах. Де б діти не вчилися замішувати просте тісто для печива, вони роблять це під пісні типу «In der Weihnachtsbäckerei» («У різдвяній пекарні»). 

Вважається, що звичка готувати печиво перед Різдвом з’явилася ще в часи Середньовіччя. Незадовго до закінчення посту в монастирях випікали солодощі. Простий люд не часто коштував страви з цукром, тож монахи пригощали бідних смачним печивом на Різдво та Новий рік. 

Різдвяні ярмарки (Weihnachtsmarkt)

Неможливо святкувати Різдво в Німеччині та не завітати до хоч одного з численних місцевих ярмарків. Запах глінтвейну змішується з ароматами гарячих страв, які готують на відкритому вогні, всюди мерехтять ліхтарики, діти розважаються на класичних атракціонах, а десятки майстрів пропонують свої витвори: від традиційних ласощів до м’яких в’язаних рукавичок та шкарпеток.

Святий вечір (Heiligabend)

Вечір перед Різдвом у Німеччині проводять у колі найрідніших. Це важливе свято для кожного, тому родини збираються вдома за святковим столом біля ялинки, співають традиційних пісень, а згодом обмінюються подарунками. Деякі перед вечерею вирушають до церкви на опівнічну месу. 

Майте на увазі, що Святвечір офіційно є вихідним днем. Його також називають днем тиші, тому державні установи, банки, магазини зачинені. Цікаво, що в Берліні під час Адвенту графік роботи магазинів та торговельних центрів змінюється. У неділю вони зазвичай не працюють, але 4 та 18 грудня будуть відчинені з 13:00 до 20:00.