Берлін спонукає досліджувати та випробовувати свої кордони, і окремим культом міста є нічне життя з найвідомішими в Європі техно-клубами. Денс-марафони у завсідників починаються з вечора пʼятниці та тривають до обіду понеділка. Такий темп витримують далеко не всі, але провести вечір/ніч вихідних в одному з клубів — ледь не обовʼязкова програма для кожного допитливого гостя німецької столиці.
1
Berghain був першим провідником у світ тяжкого техно. Зараз він перетворився з андеґраундного продукту в масовий і навіть має власний лейбл. Берлінці звикли до естетики Berghain, проте брутальне поєднання бетону й заліза у цьому «храмі техно» усе ще вражає новачків. Якщо ви були в київському клубі THERE DOES NOT EXIST, який ще називають «клуб на Кирилівській», то ви знаєте чого очікувати: дизайн обох клубів розробляла та ж берлінська компанія Studio Karhard.
Клуб розташований у районі Фрідріхсгайн, а назва його походить від поєднання закінчень Кройцберґ-Фрідріхсгайн. Berghain — мабуть, найпопулярніший техно-клуб світу. Приміщення Berghain — це стара електростанція. До основної танцювальної зали на 500 осіб треба піднятися сталевими сходами, на цьому ж поверсі є бар з фотолабораторією. Така сталева естетика звуку й архітектури спершу здається загрозливою. До всього ж, імпульсивно блимає стробоскоп.
Berghain має репутацію сексуально-відвертого клубу, зважаючи на тематику вечірок, які тут проходять. У Panorama Bar, який знаходиться на верхньому поверсі, іноді грає хаус-музика. Водночас у клубі може вміститися до 1500 людей. Тут навіть є кімната, де продають морозиво, каву та банани. Коли ви 24 години протанцювали, вам життєво необхідні вуглеводи.
Клуб відкриває двері з десятої вечора п’ятниці й працює до обіду суботи, коли діджеї грають лише в Panorama Bar. З вечора суботи та до ранку понеділка відкритий уже основний танцпол. Влітку можна потрапити в сад із баром на вулиці, де з дванадцятої години дня у неділю й до закриття грає діджей. З вечора суботи й до вечора неділі в клубі найдовші черги, в яких можна простояти кілька годин. Найзатятіші тусовщики відвідують клуб у неділю зранку чи вдень. У цей час найменше масове скупчення і грають найліпші діджеї.
Фейсконтроль у клубі відносний, але чули про нього, мабуть, усі: вас обирають за принципом «свій-чужий». Існують навіть списки порад, як одягнутись у Berghain. Якщо ви ще «не в темі», то краще вдягайтесь у чорне. Щоб витримати гарячі настрої — приходьте в білизні чи з коротким низом, адже в клубі в усіх сенсах буде спекотно.
2
RSO — ще один хардовий клуб, розташований на території колишнього пивного заводу. Атмосфера тут специфічна. У RSO, як і у Berghain, є величезні зали з високими стелями. Люди стоять рядами, всі одягнені в темне й дивляться в бік діджея. Дійство нагадує релігійне. В обох клубах реалізували цікаві світлові рішення завдяки спеціальним лампам, тож побачене нагадуватиме виставу. Завдяки світлу можливо досягнути різних ефектів, приміром, дезорієнтації: коли відчуваєте, ніби впадете, якщо зробите хоча б крок.
Ідея цих клубів у тому, щоб емоційно вас спустошити. Якщо ви страждаєте на депресію чи маєте жахливий моральний стан, в таких місцях можна прокричатись і натанцюватися. Клуб розташований за межею зони A-B. Оскільки добиратися сюди незручно, то команда RSO досить активна у соцмережах. Вона постійно експериментує з форматами та хоче, щоби про клуб знали всі. Власне, віддаленість від центра міста компенсують афішами, на які з’їжджаються з усіх куточків Берліну. Зайти сюди простіше, ніж у Berghain. Одначе фейсконтроль також примхливий, тому краще вдягайтесь у чорне. Графік роботи краще відстежувати на сайті клубу, бо є вечірки як у вихідні, найбільші й основні, так і в будні.
3
Tresor називають берлінською техно-легендою. Він був одним із перших клубів, у чиїх стінах зазвучало техно. Спочатку Tresor був лейблом звукозапису Interfish. У жовтні 1991 року клуб оформив свій лейбл Tresor Records. Він розташований на території колишньої електростанції та вміщує в собі кілька танцзалів.
У Tresor, на відміну від Berghain і RSO, є ще й підвальне приміщення: це тісне, вологе, досить спекотне місце з низькою стелею та малою кількістю повітря. У цьому теж є свій задум: ви входите в особливий стан свідомості. Тобто знову ж, вас доводять до межі, розбурюючи інстинкти. Так, у всіх трьох клубах ви майже голі, проте історія тут не про секс. Іноді організатори намагаються поєднати ці теми, тому роблять у Tresor серію тематичних вечірок. На них зазвичай звучить жорстке техно.
Фото: restaurantguru.com
У Tresor майже немає тихих місць, тому навряд чи десь вдасться перепочити. Проте водночас це особливий світ, куди можна поринути на добу, щоб відключитися від реальності. Порівнюючи з Berghain, у Tresor більше молоді. Приміщення не настільки красиве, хоча теж індустріальне. Тут є своя публіка. Прийти сюди варто у вечір п’ятниці та суботи. Бажано — у чорному.
4
Sisyphos — ще та країна чудес у районі Берлін-Руммельсбурґ. Він має слоган: «Радість, щастя, свобода». Клуб, наче окреме містечко, зі своїми переходами та вуличками, сценами-лабіринтами й озерцем. Хоча основні три танцполи всередині, заклад більш популярний влітку. У цьому клубі гарні діджеї, які грають мелодійну електронну музику, навіть вокальну. Також тут якісні світло та звук і позитивна атмосфера. Це таємна країна хіпі, де на сайті ви не знайдете номеру телефону, а тільки дати найближчих вечірок на вихідних.
На воротах до клубу зображені два селезні, які цілуються. Це від початку задає настрій вечора. Клуб відкрили на території колишньої фабрики з виробництва печива для собак. У 2008 році її придбала асоціація сучасних ЗМІ та вільного мистецтва. Тут мали облаштувати творчі майстерні, але у 2009 році відбулася перша вечірка «для своїх», з якої все і почалося. Тобто сама історія клубу просто неба і демонструє його філософію. Клуб відчиняє свої двері опівночі в п’ятницю та працює до ранку понеділка, як мінімум. Раннім ранком у суботу чи неділю можна простояти в черзі при вході кілька годин. За даними журналу Resident Advisor, він входить у десятку кращих клубів електронно-танцювальної музики в місті. Тут доброзичливий персонал і не жорсткий фейсконтроль. Вдягатися сюди треба в яскраві кольори, тут типовий берлінський чорний не пасує.
5
Kater Blau стоїть на річці Шпрее. Відкрили його у 2014 році. Літом тут прекрасно. Окрім діджеїв, до клубу запрошують музикантів для виступів, тому є шанс потрапити на концерт. Наприклад, на виступ групи з космічною, езотеричною чи триповою електронною музикою. Розклад усіх заходів можна знайти на сайті клубу. До речі, уже з сайту легко відчути святкову атмосферу закладу.
Усередині будівлі є два танцполи: Heinz Hopper Floor, який використовують постійно, та Acid Bogen, трохи меншого розміру, який зазвичай слугує для експериментальної та живої музики. На великій території також є палуба човна, що сезонно стоїть на якорі. Коли хороша погода, на ній протягом дня грають діджеї. Цей клуб, як і Sisyphos, зовсім не про секс.
Дрескод тут невибагливий, тому, по-перше, у клубі багато туристів, по-друге, вони приходять у білих футболках. Клуб працює з п’ятниці до понеділка цілодобово. Сюди варто завітати в суботу чи в неділю о шостій ранку. У цей час і народу небагато, і діджеї класні, і можна спостерігати, як сонце сходить над містом.
6
KitKat — це місце, де хочеться і треба себе показати та насолодитися своєю сексуальністю. Якщо у вас є певне бачення себе в еротичному контексті, то ідея KitKat в тому, щоб ви нарешті себе проявили. До того ж у клубі є басейн, сауна та масажна кімната. Навкруги басейну стоять лежаки, щоб розслабитися. Тут теж є різні танцполи, як-от у підвалі, з французькою електронікою. У сексуальному плані ви тут не обмежені, тому будьте готові до відвертості зі сторони інших.
Якщо у Kater Blau та Sisyphos ви залишаєтеся собою, то в KitKat є місце зовнішнім і внутрішнім експериментам. Цікаво, що в порівнянні з іншими клубами Берліну, в KitKat телефони здають. Ніхто не заклеює камеру, немає довжелезних черг у гардеробі, мало того — він тут безплатний, коли ледве не всюди треба платити по два євро, щоб здати свої речі. У клубі є фотограф, який знімає відвідувачів, а тоді публікує фото на сайті KitKat.
Дрескод — будь-які фетишистські костюми. Розклад заходів дивіться на сайті, оскільки в клубі є повторювані вечірки в будні та вихідні. Найгучніші вечірки проходять з вечора п’ятниці.
7
Цей клуб саме про секс, а його гості — це, зазвичай, люди у віці. Якщо в KitKat відвідувачі до 30 років, то в Insomnia приходять люди за сорок і старші. Цей клуб не дуже популярний серед туристів. Тут музика — не головне, атмосфера теж не зовсім має значення. Стосовно дрескоду, то він схожий: як у Berghain, KitKat, так і тут. Але в першому клубі відвертість більш принципова, в другому — еротична, а в Insomnia – не обмежена. У KitKat теж дозволяють ходити голими, та це рідші випадки, ніж в Insomnia. У всіх цих клубах є наглядачі, які спостерігають, аби все було полюбовно. Якщо хтось до вас чіпляється, то зверніться до наглядачів — і вам допоможуть. Зазвичай, ці працівники носять яскраво жовті жилети.
У Insomnia, зважаючи на вік відвідувачів, вечірки закінчуються швидко, приблизно о 4-5 ранку. Коли ж у Berghain у цей час усе лише починається, а в KitKat усі давно вже ходять задоволені.
8
Якщо ви ніколи не були в клубі на території цирку, то вам сюди. Його назва описує атмосферу. Бо wilde в перекладі з німецької означає «дикий». Тут є кілька танцполів, великий зовнішній майданчик і величезний лабіринт. Кажуть, що якщо загубитесь у ньому, то назавжди будете приречені до клубного життя. Цей клуб не топового рівня, проте дуже туристичний, адже він майже без фейсконтролю. Сюди не треба купувати вбрання: якщо хочете просто три години потанцювати, одягати можете будь-що.
Завітайте сюди чи перед вечіркою, о годині 22-23-тій, чи десь о 5-6 ранку. Та все залежить і від діджеїв, які гратимуть. Зважайте і на те, що йдучи в клуб раніше, у вас іще лишається можливість змінити локацію і встигнути послухати діджеїв і в інших клубах. Тим паче, що наразі в клубах Берліну шалений попит на українських діджеїв.
9
Двоповерховий клуб побудували у стилі мінімалізму та кубічного дизайну. Стоїть заклад на річці Шпрее, і найчастіше привертає увагу туристів, аніж місцевих. На першому рівні будівлі знаходиться 20-метрова лаундж-зона з величезними вікнами, через які видно старовинний міст над річкою Шпрее — Oberbaumbrücke. Зона, у якій розмістили невеликий танцювальний майданчик із баром, розрахована на 400 осіб.
На другому поверсі водночас може знаходитися 600 осіб. Тут є барна зона з диванами. Акцентом у кімнаті є світлодіодна стеля. Клуб один із перших інвестував у світодіодну систему на стелі, і тепер його лише копіюють інші. Техно та хаус, які звучать у цих стінах, один діджей грає понад 12 годин. Розклад постійно змінюють на сайті, а дрескод — на ваш розсуд.
10
Сьогодні цей клуб переживає друге народження: він знову стає популярним. Відкрили його в приміщенні старого веломагазину. Дорогою до клубу ви обов’язково пройдете арки міської залізниці. Раніше тут не було музичної політики, часто грали будь-яку музику чи навіть відбувалися живі виступи. Сьогодні це одне з найяскравіших місць у Берліні, де на вихідних вібрує техно.
Вібрує гучно, бо клуб розташований посеред автомагістралі, тому не має обмежень у гучності. Тут вечірки починаються з четверга. Атмосфера вільна та не вимагає особливих модних рішень. Це ще одне місце в німецькій столиці, де в закритій від зайвих очей зоні з побитими життям диванами кожен залишається собою.
НОЙКЕЛЬН: 11 найцікавіших місць району
ПРОСТО НЕБА: 15 берлінських локацій для ідеального пікніка
НА ЛЮБИТЕЛЯ: три дивні берлінські музеї
