Олена Вільке — фінансова консультантка, податкова експертка та доцентка вищої професійної школи GFS-und Wirtschaftsfachschule Berlin спеціально для berlin4ua розповідає про особливості податкових класів у Німеччині, і чому в них важливо розбиратися. 

Податок на прибуток у Німеччині – це податок за рік, який називається Einkommensteuer. Податковий клас регулює лише передплату податку, тобто Lohnsteuer. Він є тільки в найманих працівників і впливає лише на те, скільки дасте передплати Finanzamt – податковій службі. Тобто підприємець чи безробітний не входить до жодного з класів: бо не найманий працівник, не отримує зарплатню, тож і не сплачує щомісячно передплату. Найманий працівник навпаки отримує зарплату стабільно. І щоб у кінці року Finanzamt не сказав, що людина все «проїла», з неї беруть передплату, яку накопичують на її рахунку. По завершенню року працівник подає податкову декларацію, де показує витрати. Подавати її вигідно, бо в документі фіксується прибуток мінус витрати. Оскільки в найманого працівника також є видатки, частину грошей можуть йому повернути. Податковий клас дозволяють змінювати. Усього їх у Німеччині шість.

Перший податковий клас

До нього входять неодружені, незаміжні або партнери, які живуть разом, але не розписані. Тоді кожен із них надсилає передплату відповідно до першого класу. Ця передплата в країні найвища. Держава вважає, що коли живете самі, то й видатки у вас менші. Тому Finanzamt і бере високу передплату, бо в кінці року все одно заплатите чималу суму. Саме через це ви й не зобов’язані подавати податкову декларацію. 

Звісно, якщо ходите лише на одну роботу й не отримуєте додаткових прибутків вище, ніж чотириста десять євро на рік. Вам на руку подати декларацію тоді, коли витрати були значними, а ви при тому накопичили чеки, щоб це підтвердити. Таким чином можна зменшити базу оподаткування. Через те, що передплати ви дали забагато, якусь її частину вам повернуть. 

Припустимо, найманий працівник дав передплату як той, хто заробляє сто тисяч євро на рік. Але ж обставини можуть змінитися. Розгляньмо ситуацію, коли працівник не одружений. Він придбав комп’ютер, щоб іще десь підробити, телефон, на випадок, якщо подзвонить роботодавець, якісь програми в телефон, їздить на роботу, тому витрачає на проїзний чи на паливо (але тут враховують витрати лише до роботи), записався на спеціалізовані курси, завантажив професійну літературу (ніколи податкова не враховує витрати на вивчення німецької мови). І ось працівник підсумував частину витрат, пов’язаних із роботою. Виходить, що хоч зарплата була в нього і сто тисяч, але фактично він заробив дев’яносто п’ять. Тож і податок менший.

Другий податковий клас

До цього класу входять мати-одиначка чи батько-одинак, які виховують дитину, доки та одержує «дитячі» виплати. У Німеччині дитина отримує виплати до вісімнадцяти років. Але якщо навчається, то гроші надходитимуть до двадцяти п’яти. Тим цей клас і вигідний, що враховує податкові надходження та витрати на дітей. Важливо, що в квартирі маєте бути прописані лише ви й більше жодної дорослої людини, навіть якщо це дідусь або бабуся.

Якщо чоловік із дружиною не перебувають у офіційному шлюбі, але прописані в одному помешканні, вони вже не підпадають під другий клас. Все визначає прописка. Кожен із них заповнює тоді свою декларацію, розділяючи податок на дитину. 

Цьому класу вигідно надсилати декларацію, бо виплати на дітей враховують не автоматично, а саме при її подачі. 

Третій, четвертий, п’ятий класи

До цих класів належать подружжя, які оформили стосунки. За законом класи чоловіка та дружини мають давати в сумі цифру вісім. Тобто подружжя – це завжди третій і п’ятий класи або четвертий і четвертий. Якщо хтось у парі працює, то він завжди матиме третій податковий клас, а його партнер – п’ятий за замовчуванням, просто щоб програма їх прийняла. 

Приміром, дружина – приватний підприємець і податкового класу не має. Тоді вона не належить до жодного з класів. Значить у її чоловіка буде третій клас, який оподатковується найменше. Мовляв, несе на плечах усю сім’ю, то хай хоч податками не переймається. З дружиною історія повторюється, її автоматично закріплюють за п’ятим класом лише для того, щоб зафіксувати в програмі. 

Якщо і чоловік, і дружина працюють, то вони можуть вибирати або класи три-п’ять, або чотири-чотири. Якщо обоє заробляють однаково, то їх закріплюють за класом чотири, і вони сплачують ідентичний податок, який приблизно дорівнюватиме податку першого класу. Якщо ж обоє працюють, а зарплата відрізняється, то той із подружжя, хто отримує більше, йде по третьому класу, а хто менше – по п’ятому. Насправді тут суто психологічний момент, адже коли подружжя разом заробило сто тисяч, то й податок платитимуть із цієї суми, а не окремо з зарплати кожного. Хоча й здається, ніби хтось платить менше, а хтось – більше. Як правило, подружжя виділяє незначну передплату, але в кінці року часто доплачує. Сума залежить від витрат. 

Натомість подружжя, яке вибрало класи чотири-чотири, не зобов’язане подавати податкову декларацію, бо їхня передплата навпаки була зависокою, і Finanzamt їх не турбує. Також вони мають право подати декларацію протягом чотирьох років. Держава дозволяє це робити тим, хто не зобов’язаний подавати декларацію. Зазначу, що декларації треба надсилати вчасно, бо отримаєте штрафи від Finanzamt: місяць прострочення – двадцять п’ять євро плюс шість відсотків від суми візьмуть за несплачені податки. 

Можете подавати декларації спільно й окремо. Окремо вигідніше подавати, якщо у подружжя немає доходів у Німеччині, але є доходи за кордоном. Хоча окремо – це завжди нерентабельно. Прибутково подавати декларацію, коли в подружжі працює хтось один. Чому? У кожного в Німеччині є сума, яку не оподатковують. У 2022 році вона становить 10 347 євро. Відповідно вона є і в чоловіка, і в дружини. І якщо хтось із подружжя не працює, то в однієї людини з пари неоподатковувана сума автоматично подвоюється. Тобто беруть суму на родину, і становитиме вона 20 694 євро. Якщо один із подружжя не працює, то пара не зобов’язана подавати декларацію, якщо ж працюють обоє – зобов’язана. 

Шостий податковий клас

У цей клас входять люди, які мають дві роботи. Клас дуже невигідний. Хіба що в окремих випадках: наприклад, хочете спробувати себе в новому напрямку, але боїтеся лишитися без першої роботи, бо раптом друга «прогорить»; або коли реально не вистачає грошей і вимушені йти на додаткову роботу; або зі старої роботи не можете звільнитися, бо маєте допрацювати кілька місяців, але нова діяльність перспективніша. Тобто коли ваша зайнятість – це не minijob, а повноцінна друга робота, то ви сплачуватимете податок відповідно до шостого класу.

Ви можете змінити клас

Ви можете його змінити раз на рік двадцять восьмого листопада. Це легко зробити в електронному вигляді за допомогою програми Elster, заповнивши формуляр на сайті в податковому кабінеті чи надіславши в Finanzamt паперовий формуляр. 

Нюанс для українців: при подачі декларації ви зобов’язані звітувати про свої прибутки, які мали до в’їзду в Німеччину, про акції, дивіденди, відсотки, здачу квартири в оренду. Це збільшить прогресивну ставку.