Щоразу, коли ви знайомитеся з кухнею країни, то не просто смакуєте м’ясо чи овочі. Ви відкриваєте для себе історію, традиції та світогляд, який вона вібрала у себе.

Німеччині є чим похизуватись у питаннях національної кухні. Особливо різдвяної пори. Дуже важко врахувати різноманіття смаків кожного регіону, але ми зібрали для вас «набір початківця»: список основних німецьких страв та напоїв, які варто спробувати у цей святковий період. 

М’ясні страви 

Вурсти 

У Німеччині налічується понад 1,5 тисячі видів вурстів – традиційних німецьких ковбасок. Їх роблять із яловичини, свинини, курки та лівера. На півночі до м’ясного фаршу також додають рибний. Ковбаски варять, запікають, смажать на пательні, тушкують. Подають з гарнірами, у булочках, з картоплею фрі та соусами. 

Скуштувати всі види вурстів – складна задача. Однак варто звернути увагу на три найвідоміші рецепти, які є традиційними також для Берліну.

Brätwurst

Знайомство зі світом німецьких ковбасок варто розпочати з найпоширенішого різновиду — братвурсту.

Bratwurst, бо brät — «дрібно порубане м’ясо» та wurst — «ковбаса», хоча в сучасній німецькій мові цю назву часто пов’язують з дієсловом braten, що означає «смажити на пательні» чи «запікати». Це ковбаска з дрібно рубленої телятини, яловичини або свинини. Винахід братвурсту приписують ще кельтам, однак офіційна рецептура була задокументована  в 1313 році в місті Нюрнберґ. У Німеччині існує понад 40 регіональних рецептів братвурстів. 

Спробувати їх можна на вуличних ринках Берліну. Рекомендуємо один із них в парку Трептов із чудовим видом на Шпрее – Zenner Biergarten und Weingarten.

Currywurst 

Цей різновид ковбасок було винайдено в Берліні. Рецепт відображає сутність міста, у якому змішуються та поєднуються культури різних національностей: німецькі ковбаски нарізають кружечками та смажать у соусі карі. Ароматні та пряні карівурсти подаються з картоплею фрі й майонезом/кетчупом. Їх вважають найпопулярнішим стріт-фудом у Берліні.

Радимо спробувати карівурст у вуличному бістро Curry 61.

Порція з картоплею та соусом вартує 5€. Також є пропозиції для вегетаріанців.

Weisswurst

Білі німецькі ковбаски – одні з найвідоміших баварських ковбасок у світі. Вони готуються з яловичого фаршу з додаванням свинячого жиру, лимонної цедри, петрушки, кардамону та перцю. Білий колір свідчить про те, що до ковбасок не додають жодних консервантів. Через це вони швидко псуються. Традиційно вайсвурст готували зранку й з’їдали до обіду. Існує навіть приказка, що білі ковбаски ніколи не мають чути обіднього церковного дзвону.

Подають вайсвурст у глиняних горщиках разом із гарячим бульйоном, у якому вони варилися. До них чудово смакує солодка гірчиця та баварський брецель.

Eisbein

«Льодяна нога» – свиняча рулька, що запікається на кістці в пиві. Походження назви має дві версії: цю страву готують на різдвяний стіл, а до того часу рульку тримають замороженою. Також готова ніжка має соковиту блискучу скоринку, яка дуже нагадує льодяні поверхні. 

Гарніри та закуски

Картопляний салат

Ця страва посідає особливе місце в німецькій кухні. У кожної господині свій рецепт його приготування. Найчастіше в шматочки відвареної картоплі додають солоні огірки, цибулю, зелень, приправи та майонез. На стіл салат подають холодним. У Берліні майонез замінюють оцтом. 

Також радимо спробувати у якості гарніру картопляні галушки. Їх подають до м’ясних страв і юшок.

Sauerkraut 

Традиційну німецьку кухню неможливо уявити без квашеної капусти. Білокачанну капусту кладуть під гніт у глиняних горщиках разом із яблуками, жиром, цибулею та перцем (але без звичної нам моркви). Горщики при цьому занурені у воду.

Квашену капусту подають як гарнір до м’ясних страв і ковбасок, а іноді й смажать на пательні разом із жиром, кільцями вурстів та цибулею.

Фламмкухен

Дослівно перекладається як «пиріг, що палає». Родич піци з ельзаської кухні. Хоча з 1945 року Ельзас належить Франції, фламмкухен залишився дуже популярним серед німецьких селян.

Цей приріг був ідеальним для приготування на відкритому вогні. Щойно розтоплена піч була занадто гарячою для хліба, тому першим в неї клали саме фламмкухен. Тонко розкатане тісто з начинками зі сметани, сиру, м’яса та цибулі було готове за декілька хвилин. Їли його руками, ще гарячим, відриваючи шматок і складаючи його трикутником. 

У Берліні фламмкухен можна спробувати на ринку Markthalle Neun, про який ми вже розповідали тут.

Метт або хакепетер

Закуска з сирого свинячого фаршу. Дуже схожа на тартар, однак має багато вимог до приготування. М’ясо має бути постійно охолодженим до +2С, при цьому використовувати лід заборонено. Приправлений спеціями, метт подається з хлібом та сирими кільцями цибульки. Закуска традиційно користувалася попитом серед німецького робочого класу, адже була дуже ситним та швидким варіантом перекусу.

Під час фуршетів метт подається у формі їжака: Mettigel. Ця форма подачі була дуже популярною в 50-70 роках ХХ ст. Метт можна придбати в мережевих супермаркетах міста. Якщо матимете бажання, із закуски можна побудувати власного їжака.

Брецель

Відомий на весь світ вузлик із дріжджового тіста здавна вважається символом баварських пекарів. Однак його точне походження не встановлене. За однією з легенд, італійський монах винайшов брецелі, аби дарувати їх дітям у нагороду за те, що ті вчили молитви напам’ять (з італ. «pretiola» – маленький подарунок).

Вузлик на брецелі дуже нагадує руки, схрещені на грудях під час молитви. Тому випічка була важливим християнським атрибутом та має декілька рецептів, зокрема пісних. 

Брецелі посипають грубою сіллю та подають разом із вурстами, м’ясними рулетами або окремо на сніданок із маслом та зеленою цибулькою. 

Десерти 

Не м’ясом єдиним. Німецька кухня дуже багата на десерти, які точно вам відомі. 

Торт Шварцвальд

Чорний ліс надихав не лише братів Грімм. Шварцвальдский торт – ідеальне поєднання шоколадного бісквіту, кисло-солодкої вишневої начинки та вершкового крему. Найважливіший інгредієнт: Kirschwasser – «вишнева вода», лікер, який виробляється в цьому регіоні. 

Bienenstich

За легендою, у XV ст. німецькі селяни, захищаючи своє село, випустили на загарбників рій бджіл, і ворог відступив. Пекарі, аби відсвяткувати перемогу, створили десерт Bienenstich, який у перекладі означає «укус бджоли».

Солодкий дріжджовий корж, змащений ванільним заварним чи масляним кремом, зверху посипають карамелізованим мигдалем. 

Штоллен 

Традиційний різдвяний десерт. Вперше згадується в 1329 році й має велике символічне значення. Кекс, густо оздоблений цукровою пудрою, символізує Христа, який немовлям був загорнутий у пелюшки.

Найпоширенішим різновидом є дрезденский штоллен. У здобне дріжджове тісто додають родзинки, цукати, рідше мак та марципан. Після випікання просочують розтопленим вершковим маслом та посипають пудрою.

Якщо ви хочете самостійно приготувати різдвяний штоллен, то варто починати вже зараз: на його приготування і настоювання потрібен цілий місяць.

Напої

Німеччина – це, у першу чергу, про пиво. Його тут обожнюють, називають рідким хлібом та віддають почесті на незліченних фестивалях. 

Однак варто не забувати про рислінг – біле напівсолодке вино, що є традиційним для Німеччини.

Німецька Саксонія також батьківщина напою Radler. Це пиво, змішане з лимонадом у пропорції 70:30. За легендою, напій з’явився випадково. Бармен наливав клієнту пиво, а потім зрозумів, що бочка закінчилась, і на повний кухоль не вистачить. Тоді він непомітно долив лимонаду, сподіваючись, що ніхто не помітить. Проте напій так сподобався клієнту, що той прийшов до пабу наступного дня за ще однією порцією.

Як дижестив у Німеччині п’ють шнапс – міцний алкоголь, який переганяють із зерна або картоплі. Також відомий шнапс із яблук, винограду, бананів, лохини, журавлини, полуниці й лісових ягід. Найпопулярніший шнапс персиковий. Його міцність становить близько 30%.