Німецьке поняття, яке увійшло в наше життя

“TermIn” у перекладі з німецької — час зустрічі. Але мало хто з українців знав, наскільки це слово тут важливе. Зате ми швидко дізналися, що якщо термін пропустити, то доведеться висиджувати наступний. Довго й нудно. Хоча німці тут сумлінно чекають свого часу, дотримуючись правил. Про що одразу попередили й нас. А що ми? Ми трохи ламаємо систему, щоб не ламати собі мозок. Ну, або просто видихаємо і робимо, як просять. 

Пам’ятаєте свій перший термін поштою? Перше запрошення, яке хвилювало душу й тіло? Як воно буде? А раптом запізнюся? Прийти хвилина в хвилину? Ми зібрали враження українців у Берліні, які по-своєму вирішували це філософське питання і здається, навіть віднайшли в тому гармонію.

"Свекруха подзвонила якось,розкричалась,щоб я їхала додому в Україну глядіти її сина. Я так рознервувалась, що забула про термін на відбитки пальців. А він дозволяє мати прописку і дає можливість залишитися в країні. Тоді якраз був наплив українців і пробитися крізь чергу здавалося нереальним. Добре, що німкеня, в якої живу, має в тій організації знайому. Так призначили новий термін".

"Війна застала мене, коли був у Європі по роботі. То залишився в Берліні. Пам'ятаю, мав термін на шосту ранку. Якраз аби вклеїти дозвіл на проживання на два роки. Це було дуже важливо. У ніч напередодні святкували з друзями мій день народження. Веселилися. І звісно розумів, що на шосту ніхто нікуди не поїде. Прокинувся о сьомій. Запізнився на дві години. Відкрив перші ліпші двері, сказав "halo", ну і все, отримав свою вклейку".

"Я приходила на всі терміни вчасно. Єдине — треба було довго чекати, щоб до когось записатися. І держустанови працюють по пів дня та лише кілька днів на тиждень. У справах я поїхала в Україну. За два дні потрапила до п'ятьох лікарів, записуючись до них за день або навіть у день прийому. На відміну від того, як було в Берліні".

"Ну, в мене є одна кумедна історія. Отримала лист із терміном на виплату соціальної допомоги, на вчорашній день. Прийшла дізнатися що і як, а мене питають: "Чому не прийшла вчора, за терміном?". Пояснила, що лист принесли тільки сьогодні. Що натомість? Отримала новий термін, замість грошей".

"Була в Берліні три місяці з початку війни. І вирішила поїхати до подруги в Словаччину на два тижні, відпочити від німецьких розпорядків. Прокидаюся на день другий десь і бачу повідомлення: термін через чотири дні, в LEA. Поки подруга висипалася, я пів дня просиділа в стресі. Розбудила її, кажу, треба їхати. Не дадуть відключитися. Вона з просоння до мене: "Так перенеси". Написала в LEA. За годину надіслали новий термін. Я видихнула. "То ти термін до міграційної служби перенесла? А я думала, до лікаря". Так ми обидві дізналися, що термін у Німеччині призначають такі ж люди. І що все можна вирішити".