Ринок на площі Карл-Авґуст у Шарлоттенбурзі працює двічі на тиждень по середах та суботах з 8-ої ранку і приблизно до 14.00. Тут свою продукцію продають переважно невеликі біоферми та крафтові сімейні підприємства, а отже ціни бувають вищі, ніж у супермаркеті. Та навіть якщо ви вимушені економити на продуктах харчування, певні позиції можуть порадувати співвідношенням ціна-якість.
А для тих, хто нині може собі дозволити обирати продукти, наприклад, за екомаркерами, цей ринок може стати улюбленим місцем покупок.
Місцерозташування
Візит сюди по суботах може стати гарною щотижневою традицією або святковим шопінг-відпочинком зрідка. Цей ринок – поєднання красивого, корисного та зручного. Площа Карла-Авґуста розташована на відстані 10 хвилин пішки від станції S-бану Шарлоттенбурґ чи U-бану Бісмаркштрассе, дорогою багато магазинів та декілька торгових центрів. Тож цей район створений для торгівлі й має багату історію.
Понад 125 років поспіль щотижня виробники привозять свої товари до костелу Трінітасис. Вимушена перерва була лише з 1943 по 1949 роки, бо і площа, і будівля церкви сильно постраждали від бомбардувань під час Другої світової. По закінченню відбудови та реставраційних робіт сюди повернувся і базарчик. Як і сто років тому, ятки з продуктами розміщуються по квадрату навколо неоготичного костелу. Його високий шпиль видно здалеку, і він може слугувати вам орієнтиром, якщо ви прямуєте на ринок вперше.
По обидві сторони від костелу в прохолодній тіні дерев споруджено два дитячі майданчики з безкоштовними гірками, гойдалками та атракціонами. Це зручно, якщо вам нема з ким залишити дітей, або ви любите поєднувати закупи з родинними прогулянками. Малюкам буде чим зайнятися, поки ви стоїте в черзі за смачними італійськими ковбасками чи п’єте каву з друзями.
Продукція
«Ми не можемо тільки брати від землі, ми повинні їй щось повертати – наш час та енергію», - пояснює головний принцип своєї ферми приваблива та тендітна Марія.До її ятки черга, тож доводиться чекати на коротку розмову понад пів години. За цей час милуюся її вправними рухами, милим спілкуванням з постійними клієнтами. Усі пакують свіжі листочки салату у власні пластикові контейнери, а томати набирають у багаторазові мішечки. Поки я роблю фото, Марія бідкається, що прилавок має не такий гарний вигляд, як рано-вранці. До полудня вона майже все розпродала. Залишилися лише чудернацькі кабачки, більше схожі на гарбузики та кругленький перець чилі. Його Марія буквально забирає із рук покупця, пояснюючи, що він дуже гострий і навіть кількох штук буде достатньо на довгий період часу, до нового року.
Ціни на продукцію не вказані, але це унікальні овочі та зелень, бо на фермі Wilmars gaerten не лише не застосовують жодної хімії для пришвидшення урожаю чи для боротьби зі шкідниками, але й весь догляд за рослинами ведуть буквально вручну. Тут не використовують тракторів, комбайнів чи косарок – лише ручні інструменти: лопати, сапи та граблі. Так обробляли городи більш ніж сто років тому. До копання та прополювання грядок часто залучають волонтерів. Про їхній набір Марія пише на інстаграм-сторінці свого проєкту. За пів дня шляхетних робіт на свіжому повітрі охочі отримують смачний обід. Я купую у Марії розкішний букет моркви різних кольорів за 3 євро, бо саме збираюся писати статтю з рецептами страв із екзотичної для мого ока чорної моркви.
Окрім Марїі, на Карл-Авгусґ-маркеті свою продукцію продають ще декілька екофірм. До BIOKraeuteri, наприклад, можна приїхати на екскурсію за 45 євро й переконатися, що на грядках під Оренбурґом теж не використовують жодних хімікатів, хоча застосовують машини. Тут розводять понад 100 видів рослин та піклуються про яблуневий садок. Ціни краще не показувати бабусям в українських селах, бо їм важко буде заснути після бурякової гички по 230 грн за кілограм.
У Києві я завжди дивувала продавців Житнього ринку проханням не відривати гичку і додавала це листя до борщу. Насправді, тут це окремий вид буряка – листовий, і називається мангольд. Коли я знайду більш доступний варіант, то обов’язково спробую, і потім розкажу про рецепти його використання – окрім свіжого до салату чи замість капусти до борщу.
«Наші кури мають багато гуляти і стрибати по кущах! Це закладено природою, і ми повинні це забезпечити», - приємна продавчиня аргументує мені ціну в 7 євро за 10 яєць. Проте питання ціноутворення тут, схоже, турбує лише мене. До прилавку постійно підходять покупці. Курочки Ряби живуть на біофермі WEIDEEI.Якщо ви відчуваєте ностальгію за овочами та фруктами з українських ринків – шукайте поляків! На їхніх прилавках розляглися розкішні рожеві томати сорту «Волове серце»! Тут можна чи не ексклюзивно знайти звичні дрібні огірочки по 4 євро за кілограм. Це теж родинний бізнес. Голова сімейства помічає мій інтерес до огірків і одразу пропонує купити віник з насіння кропу, листя хрону та гілочок вишні – для готування малосольних огірків.
Економ-пропозицією тут можна назвати декілька рядів з турецькими овочами, фруктами та травами. Біля них завжди гамірно й велелюдно. Ближче до обіду ціни стрімко спадають, і за 2 євро можна купити три коробочки з відбірною малиною або кілограм велетенських соковитих нектаринів. Щоразу в розпродаж потрапляє певна категорія продуктів. Мені пощастило на тиждень запастися ягодами по дуже гарній ціні. Проте не буду приховувати, що навіть турецькі продукти в Шарлоттенбурзі значно дорожчі, ніж аналогічні пропозиції на ринку в Кройцберзі (про цей дешевший варіант я напишу в наступному огляді, а поки що рекомендую відволіктися на тантуні).
Наїдки
Двічі на тиждень Осгюр і Фатіма виїздять на своєму треку на ринок, щоб готувати традиційну турецьку страву тантуні. Тут важливо не плутати з шаурмою, бо головна відмінність у способі приготування м’яса.
Тантуні – це дрібно нарізані птиця або яловичина, обсмажені зі спеціями та цибулею в олії у величезному металевому чані. Далі Осгюр театрально скроплює м’ясо лимонним соком і кладе в обсмажену хрумку булку з овочами. Та мені здалося, що більшою популярністю користується варіант тантуні в лаваші. Його загортають і закручують з овочами та м’ясом у бублик – класичний варіант за 6,50 євро. Але я вперто рекомендую спробувати варіант тантуні з йогуртом – за 8,50. Тоді Фатіма нарізає закручений лаваш тоненькими шматочками, заливає свіжим йогуртом, притрушує тим’яном з паприкою та додає декілька крапельок олії з чилі. 
Цим бізнесом Осгюр займається понад 10 років і помітно, що справа йому справді подобається. Декотрі покупці просто після відповіді на питання, як у них справи, роблять замовлення коротко: «Як завжди!». Велика черга від злагодженої роботи сімейної команди тане на очах. Та й спостерігати за родиною в очікуванні страви справді приємно. Механічно нарізаючи лаваш чи відраховуючи здачу, Фатіма поглядає на чоловіка з великою гордістю та любов’ю. За їхніми спинами маленька донечка зі шматком булки в руках. Вона терпляче чекає свого часу йти на гойдалки і усміхається покупцям. Я справді вірю, що страви, приготовані у любові, в сто разів смачніші, тому й рекомендую стати в чергу до Осгюра.
Якщо смак Туреччини у Берліні вам вже трохи приївся – саме час спробувати вишукані смартброди! Компанія NordicFoodMarket працює на ринках по місту 4 рази на тиждень. У продажу не просто риба та морепродукти, а й уже приготовлені страви – зокрема, скандинавський рибний суп, запечений лосось та севіче.
Найімовірніше, вас обслуговуватиме сам керівник компанії Томас Генцшайн. Він народився та виріс у Швеції у родині торговця рибою. На початку пандемії COVID-19 Томас саме заснував кейтерингову компанію і був змушений шукати варіанти, як втримати бізнес, – тож просто прийшов на ринок на Карл-Авґуст-плац з рибним супом та куркою. Тепер ринки – його постійна робота і промо-кампанія організації виїзних фуршетів. На його сайті можна побачити усе розмаїття вишуканих рибних страв, у яких Томас потомствений спеціаліст.
Що справді вигідно купувати на ринку – це квіти! Особливо, якщо попереду побачення чи ви хочете справді когось здивувати букетом. Неймовірна кількість квітів та трав – від найпростіших городніх до екзотичних та рідкісних примірників, і ціни значно нижчі, ніж у квіткових магазинах. Думаю, оригінальний букет незнайомих квітів – вже гарний привід для поїздки сюди в середу чи суботу вранці.
З цікавинок, явно не на кожен день, рекомендую звернути увагу на постійну ятку з грибами Pilzkönigin. Цілий рік поспіль тут продають свіжі гриби – гливи, лисички, іринги, шитаке та біопечериці. Асортимент корегується залежно від сезону. Тепер добігає кінця сезон лисичок. Тут вони справді свіжі, чисті й хрусткі, за ціною – 29 євро за кг. Трохи дешевша пропозиція на біошитаки – 23 за кілограм. Продавці обіцяють першими продавати свіжий труфель, а поки що пропонують консервовані варіації.От-от почнуться великі поставки білих грибів. А ви знали, що їх неможливо культивувати на субстраті? Тож це будуть гриби, доправлені з Польщі, Румунії та Болгарії. Сезон свіжих білих триватиме лише декілька місяців – до жовтня. Я поки що вирішила не купувати гриби за ціною м’яса, але знайшла сіль у пластівцях, яку давно хотіла купити для посипання стейків. Якщо у магазинах така коштує від 5 євро за 100 грамів, то в грецького продавця олії — 2,30. Цього пакетика мені вистачить більш ніж на рік.
Щодо олій холодного відтискання, то тут їх пропонує одразу декілька різних продавців. Ціни від 13 євро за 750 мл, тобто майже магазинна ціна.
Думаю, варто коротко ще згадати про вітрини в автобусиках з вишуканими сирами, турецькими солодощами, грецькими маринованими оливками та перчиками, італійськими ковбасками та «прошуто кото», свіжим м’ясом та рибою!
Загалом цей ринок для більшості з нас поки що швидше дорога розвага, ніж буденна рутина. Проте сподіваюся, що ви знайдете для себе і привід, і можливість трохи відчути смак суботніх традиційних закупів берлінців середнього класу. Я цього разу покидаю площу Карла-Авґуста з букетом моркви та пакетиком солі в кишені, гарним настроєм від знайомства та навіть споглядання за людьми, які люблять свою непросту роботу й дуже уважно ставляться до кожного покупця, незалежно від його купівельних можливостей. Далі буде…
