За статистикою, протягом 7 місяців повномасштабного вторгнення 12,3 мільйонів українців покинули Україну. 5,95 мільйонів прибули в Польщу, 1 мільйон біженців знайшли свій прихисток в Німеччині. За цей час майже 600 тисяч українців змогли знайти роботу: 430 тисяч у Польщі і 160 тисяч у Німеччині.

Ewl Group – міграційна платформа, яка з 2007 року успішно співпрацює з роботодавцями країн Євросоюзу, провела дослідження серед українських біженців, що вже змогли працевлаштуватися. Вона базується на опитуванні 800 респондентів (по 400 на кожну країну) у Польщі та Німеччині з 5 основних міст: Варшава, Вроцлав, Краків, Ряшів, Люблін, Вадовіце (Польща); Берлін, Дортмунд, Дрезден, Франкфурт, Мюнхен, Пасау (Німеччина). Статистика презентована як порівняння ситуації у двох країнах – Польщі та Німеччині. Усі опитані віком 18+ знайшли прихисток у відповідній країні та вже працевлаштовані.

Дослідження допомагає зрозуміти портрет вимушеного переселенця з України, з якими перешкодами при працевлаштуванні він зіштовхуюється і як роботодавцю покращити умови для його працевлаштування. Адже ринок праці Євросоюзу потребує кваліфікованих кадрів, якими якраз являються біженці з України.

Середній вік біженців, що працюють у Польщі та Німеччині, – 39 та 37 років відповідно. 

71% прибули в Польщу зі своїми дітьми. 

55% прибули в Німеччину зі своїми дітьми.

За статистикою, до Німеччини прибуває більш молода категорія людей: 18-25 років. Для них Німеччина стає країною першого вибору через інтернаціональну мобільність молоді. Вони сподіваються швидше знайти тут роботу чи освіту. 

Найбільш популярний сектор працевлаштування:

53% у Польщі та 55% у Німеччині не знають мови країни, в якій перебувають, або знають її погано. Знання мови на достатньому рівні підтвердили 13% респондентів у Польщі та 18% у Німеччині. 

У Польщі 54% респондентів вже вивчають польську мову, 28% планують.

У Німеччині 57% респондентів вже вивчають німецьку мову, 4% планують.

Українські біженці виявляють високий рівень знань з англійської мови: 33% мають високий та середній рівень володіння мови у Польщі, 53% відповідно у Німеччині. Однак тільки 8% і 28% відповідно мають можливість спілкуватись англійською на робочому місці. 

Однак 68% біженців, що працюють у Польщі, мають можливість спілкуватись українською на робочому місці. У Німеччині таку можливість має тільки 16% респондентів. 

Це означає, що роботодавці в Польщі активно інтегрують працівників у робочий простір, створюючи їм можливість ефективної комунікації між відділами. У командах принаймні один відповідальний менеджер розмовляє двома мовами, тим самим допомагаючи зняти мовний бар‘єр. 

У Німеччині цей відсоток у 4 рази менший. Дослідники радять перейняти досвід польських роботодавців та зменшувати перешкоди для українських працівників. Адже мовний бар’єр – не єдина перешкода, з якою зіштовхуються українці на німецькому ринку працевлаштування. Деякі з них можуть чекати на першу співбесіду 3-4 тижні. У цей час їм необхідно знайти житло, витрачати кошти на їжу, збирати документи. Більшість не витримує довгого очікування та їде далі або повертається у Польщу. 

Українські біженці показують високий рівень освіти як в Польщі, так і в Німеччині.

Однак репондентів турбує саме низький рівень знання мови країн, у яких вони перебувають. 22% у Польщі та 46% у Німеччині назвали це причиною своїх переживань. 

Незважаючи на це, українські біженці вважаються кваліфікованими робітниками з високою мотивацією до праці. Більшість із них починає шукати роботу з першого дня. Польща адаптувала свій трудовий ринок відповідно: створює умови для комфортного перебування, спрощує законодавство та прискорює процеси підтвердження професійних дипломів. Роботодавці, які завжди відчувають потребу у кваліфікованих кадрах, відкривають дитячі садочки та школи для дітей українських біженців. Адже переважна більшість біженців – жінки з дітьми (71%).

Варто зазначити, що місячна зарплата в Німеччині перевищує польські показники у три рази: 1467€ та 541€ відповідно. 26% опитуваних в Німеччині підтвердило, що вони заробляють більше 2000€, 45% – від 1000 до 1999. 

У Польщі 51% заробляє 500-999, 42% заробляють менше 500€. 

Повний матеріал дослідження можна знайти на сайті EWL Group.