Ринок у Кройцберзі працює увесь рік щовівторка і щоп’ятниці за адресою: Майбахуфер, 3-5. Добиратися найпростіше зі станції метро “Коттбуссер Тор”.
Ринок розміщений на набережній, але навряд чи вам вдасться паралельно з шопінгом помилуватися річкою з лебедями. Різнокольорові ятки, вкриті брезентом, закривають увесь вид вздовж вулиці. Тобто довго шукати ціль вам не доведеться. Прямуйте до води, а там і базар.
Не варто приїздити сюди дуже рано. Продавці починають сходитися ближче до 10, декотрі об 11 ще допивають каву, балакаючи над нерозпакованими торбами з крамом. Найкращий час – обідній, адже товарів ще достатньо, але їхні власники вже готові поступатися цінами. Мабуть, ви вже віддали належне привабливості турецьких продуктових магазинів, які є практично в кожному районі. А тут усього значно більше, і таки дешевше. Рекомендую брати просторі торби й міцних родичів, бо ціни та асортимент справді вражають – від продуктів харчування до тканин, одягу та прикрас.
Перше, що впадає у вічі з початком зими, – кольори. Щедрі широчезні прилавки всипані жовтими мандаринами з зеленими гілочками, червоними томатами та салатовими цукіні. Далі розляглися огірки, лимони, груші, яблука та сливи. У повітрі аромат східних приправ та свіжого хліба. Продавці конкурують між собою, тож можна знайти просто неймовірні пропозиції.
Наприклад, два красиві ананаси за 2 євро – чудова пропозиція до святкового столу. Чи дві голівки броколі лише за півтора євро, їх вистачить на кілька тижнів, аби додавати до супів чи пасти.
Якщо стисло про ціни, то стає незрозуміло, навіщо взагалі в Берліні ходити в супермаркети: сливи від 1,50 до 2 євро за кілограм, хурма 1,50-2 євро, виноград – близько 3 євро, кабачки в середньому 2,50 євро, томати – 1,50 євро, гранати – 2 євро за кілограм, цвітна капуста – 1,50 євро за велику головку, звичайна – 1 євро, стільки ж коштує кілограм яблук. 
Традиційно турецькі базари пропонують чудові гранати (2 євро за кг) та справді смачні мандарини без кісточок (1,50 євро за кг). Плюс ринку й у тому, що практично всю продукцію тут можна скуштувати. Тобто вас не чекатиме розчарування вдома, що яблука не такі соковиті, як ви собі уявляли, чи надто солодкі, а ви любите з кислинкою.
Якщо ви, як і я, готові розридатися над дрібним чахлим пучком зелені в Rewe, намагаючись зрозуміти, що у вас таке тендітне в руках за 3 євро – петрушка чи кріп, вам точно потрібна реабілітація на турецькому ринку. Величезні пучки петрушки чи кінзи лише за 1 євро змусять вас плакати вже від щастя! Я беру завжди багато трав і нарізаю для заморозки. І тепер самовпевнено кручу дулі супермаркетівським полицям з підв’ялою м’ятою. Думаю, уже всі знають, що в раціоні дорослої людини повинно бути дуже багато зелені. Тобто сніданок без пучка кінзи не можна вважати здоровим. Якщо ви живете не поруч, то навіть заради цих велетенських зелених букетів варто регулярно приїздити в Кройцберґ на базар. Організм вам скаже: «Дуже дякую», або точніше – «Тешекюр едерім».
Власне кілька слів турецькою – привітання та подяка – можуть суттєво вплинути на фінальну вартість продуктів. Не забувайте, що ви на ринку, а отже – можна торгуватися, особливо, якщо ви робите закупи на велику родину кілограмами. Турки люблять спілкуватися з покупцями і заодно трохи змагатися між собою за них. Гріх цим не скористатися.
Німеччину вважають найбільш хлібною країною світу. Його тут люблять, багато вживають та печуть. Проте турецькі хлібні традиції не гірші, ніж тутешні. Думаю, немає людини, яка не любить легендарні бублики з кунжутом – симіти. На ринку їх велика кількість. А ще велетенські буханки пухкого хліба екмек і величезна кількість паляниць. Тут і базлама (млинці без дріжджів) і гезлеме з різними начинками – м’ясо, сир, картопля, шпинат. На ринку можна пообідати смачними турецькими гарячими стравами з овочів та баранини. Якщо ви не маєте часу чи сил фарширувати перці – візьміть пластикові контейнери і купіть готову вечерю на ринку. Пучок зелені та кольорове пряне рагу з кюфте (тефтелі з баранини) – найкращий вибір для холодного зимового вечора вдома.
Для любителів маркування «біо» на ринку є кілька яток з дорогою продукцією. Ціни як у біомаркетах, проте вибір значно більший і різноманітніший. Кілька варіантів лише капусти кейл, або як її тут називають – грюнколь. Усі ці листочки – від кучерявих і до пласких чорних – це одна й та сама капуста кале. Німці дуже люблять її тушковану з шинкою та сосиками. Так само в морозний сезон особливою популярністю користується ріпа – її асортимент вражає. Проте ніяка чудернацька ріпа не витримає конкуренції з темно-фіолетовою картоплею.
Одна з найдивовижніших яток, у яку рекомендую навідатися, – «Шмітц Картофельн». Це як музей бараболь!
Понад 25 сортів картоплі усіх кольорів та розмірів, а ще кілька видів бататів, шість сортів цибулі, три види часнику, імбир та прянощі. 
Коренеплоди власники ятки закуповують одразу на кількох спеціальних фермах у різних куточках Німеччини. Ціни – вище середніх. Темна, майже чорна – по 5 євро за кг, трохи дешевша – блідо-рожева і кілька відтінків звичайної в середньому по 2,50 за кілограм. Навіть проста традиційна бараболя тут може вас вразити кольорами в розрізі – від білосніжної для фрі до жовтогарячої для пюре. Я вирішила спробувати копчений часник, бо ніколи не зустрічала його в продажу. Коптять ці голівки тривалий час на дубових чи букових дровах. Таким чином він не просто довше зберігається, але й набирає димного смаку й потім щедро наповнює ним страви. Я дуже рекомендую спробувати його з нашим рідним соленим салом.
Якщо у вас ще є місце в торбі і залишилося трохи грошей, можете пройтися рядами з тканинами та фурнітурою для шиття. Мені складно порівнювати ціни, бо на тканинах потрібно знатися, але суто інтуїтивно впевнена, що турецький ринок може достойно відповісти на всі ваші запити. Якщо вам треба пошити штори, замінити зіпер чи знайти правильні ґудзики – тут є все. А ще п’яльця для вишивання, нитки для в’язання і пропозиції з намистинами.
Трохи далі від овочевих рядів стоять ятки з одягом і товарами для дому. Тут продавці змінюються і щоразу можна знайти щось нове. Від африканських плетених сумок до шкіряних рукавичок, лляних скатертин та футболок з авторськими кумедними принтами. Іноді бувають гончарні та скляні вироби чи недорогі фото та плакати для інтер’єру. Якщо ви шукаєте дешеві светри, теплі спідниці чи вільні штанці для занять йогою – вам на набережну Майба. Поруч одразу кілька прилавків із недорогою біжутерією та витонченими авторськими виробами зі срібла.
Словом, все як на багатому стамбульському базарі – від бублика до сережок з гранатом. Якщо не можете визначитися, що цікавого подарувати близьким на свята – завітайте на цей базар декілька разів.
Щоб купити шапку ручної роботи з баранячого хутра треба мати неабияку сміливість та 160 євро. Товари з Узбекистану суттєво вирізняються на тлі фабричного турецького одягу й не лише якістю. Вовняні речі, як і годиться, трохи кусаються. Цінами. Шкарпетки з традиційними візерунками по 25 євро. Окрім таких теплих домашніх капців тут продають ще обереги з сухих квітів, які повернуть літо у ваші шафи. А ще ткані закладки для книг з цитатами східних мудреців. На моїй виявилися рядки Омара Хайяма. Зрозуміти сенс дослівного перекладу з англійської було важко, тож вечір я провела за читанням рубаї великого перського поета. Отже, на турецькому базарі є все, і навіть поезія!
Ми – зібрання ляльок, нас крутить як хотя
Небесний витівник. На килимку життя
Ми витанцьовуєм (це правда, а не казка)
І потім падаєм у ящик небуття.
P.S. До речі, Хайяма читала в перекладі Агатангела Кримського. Українського вченого та письменника, якого жорстоко вбила радянська влада. Прочитайте його біографію, якщо не знали.
