З 1990 року третє жовтня офіційно вважають Днем Німецької Єдності, офіційним вихідним й одним із девʼяти загальнодержавних свят, що відзначають у всіх землях. Тридцять два роки тому цього дня обʼєднали Схід і Захід — і Німецька Демократична Республіка й Федеративна Республіка Німеччини стали єдиною державою. Розділення країни до 1990 року було наслідком Другої світової війни та холодної війни.
Редакція Berlin4ua приєднується до привітань і публікує коментарі громадян Німеччини: що для них означає це свято.
Особисто для мене нічого не означає, оскільки дату вибрали штучно. Мені важливіші п’яте й дев’яте листопада 1989 року. Саме ці дні символізують політичні зрушення. П’ятого листопада 1989 року в Берліні відбулася масова демонстрація. Все залежало від того, як відреагує влада (та росіяни). Ми, військові, перебували в режимі підвищеної бойової готовності, ми були озброєні та мали боєприпаси. Питання полягало тільки в тому, чи побачимо щось схоже на Прагу в 60-х, де таку ж демонстрацію «придушили» воєнною силою, чи демонстрація закінчиться мирно. А дев’ятого листопада цього ж року нарешті об’єднався народ, не влада, а саме народ — і повалив стіну. Це відбулося вночі, тому було неочікуваним. Але в іншому це було результатом демонстрацій, які розпочалися за кілька місяців до того на півдні Східної Німеччини. Коли мур упав, мені було вісімнадцять і я служив в армії Східної Німеччини. Тому випробував історію на власному досвіді. Зараз я лише насолоджуюся вихідним: іду в сауну чи зустрічаюся з друзями. Цей день про все, крім політики.
Я ставлюся до святкування критично, оскільки навіть через тридцять два роки об’єднання Німеччини дуже відчувається різниця в менталітеті між Сходом і Заходом. Східна Німеччина так і не змогла здолати «совок» у свідомості людей — і це сумно.
Я народилася вже після возз’єднання Німеччини, тому для мене це стандартне свято. Вважаю, що день важливий історично, але сьогодні дискусія щодо третього жовтня, принаймні, в німецьких ЗМІ, полягає в наступному: чому східна та західна частини досі розділені. Схід і досі відстає з точки зору інфраструктури, окрім Лейпцига та Берліна. Жодне місто на сході не приваблює більшість молодих людей. Зарплати там нижчі, жителі східної Німеччини почуваються так, ніби їм нав’язали західну систему і AFD (ультраправа політична партія), яка набирає до 25% голосів, що лише свідчить, наскільки народ її не сприймає. Не зрозумійте мене неправильно: така ситуація все одно краще, ніж жити в репресивній системі, якою була НДР. Але ж ми не стоїмо на місці, тому не варто оминати й інші проблеми. Тим паче, що історію Німеччини до 1945 року вивчають у школах детально. Вважаю, що це добре. Та наприкінці навчального року залишається мало часу, щоб обговорити все, що відбувалося після 1945 року. Таким чином німці добре знають, як країну та Берлін розділили, суть Варшавського договору, знають про злодіяння Штазі (таємної поліції НДР — прим. ред.), про те, що не було харчів, що люди ризикували життям, аби втекти. А потім стіна впала. Радянський Союз — взагалі не головна тема в школах і засобах масової інформації. Виходить, що причини й обставини, які призвели до падіння стіни, ретельно не розглядалися. Чи святкую цей день я? Для мене це просто додатковий вихідний, коли я не повинна працювати. Мої друзі теж не «святкують». От я щойно промоніторила в google, наше місто також цю подію не святкує. З дитинства в мене теж особливих спогадів немає, окрім того, що це, знову ж таки, додатковий вихідний. Це звучить надзвичайно негативно, але в Німеччині не так вже й важливо бути патріотом. Хоча майже всі мої земляки погодяться, що возз’єднання було на краще і що ми повинні думати про те, як поліпшити інтеграцію.
Особисто я третє жовтня не святкую, але завжди читаю новини про День Єдності. Я не знаю, чи відзначають якось у Кельні День Єдності, хоч і мешкаю тут. І так, за сорок років я ніколи не святкувала третє жовтня.
Третє жовтня – день об’єднання в 1990 році Західної та Східної Німеччини після розпаду Радянського Союзу. Наскільки я знаю, цю дату обрали фактично рандомно. Загалом я радий, що можу не вставати рано на роботу, отже, й довше спати. Крім того, це одне з небагатьох свят у другому півріччі, більшість свят – у першому. Я доволі критично сприймаю патріотизм, тому ніколи й не думав святкувати День Німецької Єдності. Цього дня я довго сплю і найважливіше – не забуваю купити продукти напередодні, тому що всі супермаркети будуть зачинені. Я ніколи не святкував цей день, навіть не пригадую, щоб хтось із рідних це робив. Єдині свята, які відзначаємо – Різдво, Новий рік і всі свята, що припадають на інше півріччя.
